розсвітити

розсвіти́ти

див. розсвічувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсвітити — ЗАСВІ́ЧУВАТИ (запалювати що-небудь, щоб викликати світіння), СВІТИ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ, ЗАСВІ́ТЛЮВАТИ рідше, РОЗСВІ́ЧУВАТИ розм. — Док.: засвіти́ти, запали́ти, розсвіти́ти. Словник синонімів української мови
  2. розсвітити — РОЗСВІТИ́ТИ див. розсві́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. розсвітити — розсвіти́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. розсвітити — Розсвіти́ти, -чу, -тиш гл. Разжечь, заставить ярко горѣть. Запали в печі!... От вона розсвітила. Рудч. Ск. II. 62. Розсвітив йому свічку, аж з очей іскри летять. Ном. № 3978. Словник української мови Грінченка
  5. розсвітити — РОЗСВІТИ́ТИ див. розсві́чувати. Словник української мови в 11 томах