розсовувати
розсо́вувати
-ую, -уєш і розсувати, -аю, -аєш, недок., розсунути, -ну, -неш, док., перех.
1》 Переміщати, відставляти що-небудь у різні боки, звільняючи місце.
|| Примушувати кого-небудь розступитися, розійтися, посунутися в сторони, даючи прохід, звільняючи місце.
2》 Посуваючи в різні боки, роз'єднувати, розтуляти (що-небудь зімкнуте, стулене).
|| Розставляти, розводити в сторони (руки, ноги, коліна і т. ін.).
3》 Розширяти, збільшувати площу, розміри чогось.
|| Розтягувати в усмішці (рот, губи).
|| перен. Розширюючи межі, рамки і т. ін. чого-небудь, робити його багатшим за складом, змістом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсовувати — розсо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розсовувати — РОЗСО́ВУВАТИ див. розсува́ти. Словник української мови у 20 томах
- розсовувати — РОЗСТАВЛЯ́ТИ (руки, ноги, крила, пальці тощо), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСОВУВАТИ (РОЗСУВА́ТИ), РОЗПИНА́ТИ, РОЗЧЕПІ́РЮВАТИ розм., РОЗТЕПІ́РЧУВАТИ діал.; РОЗВО́ДИТИ (руки, пальці); РОЗКАРЯ́ЧУВАТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
- розсовувати — РОЗСО́ВУВАТИ, ую, уєш і РОЗСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗСУ́НУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Переміщати, відставляти що-небудь у сторони, звільняючи місце. Після вечері в їдальні розсунули столи, розставили ослони і, чекаючи пересувного кіно, посадили.. Словник української мови в 11 томах