розтовкмачений

розтовкма́чений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розтовкмачити.

|| розтовкмачено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтовкмачений — розтовкма́чений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розтовкмачений — РОЗТОВКМА́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розтовкма́чити. Словник української мови у 20 томах
  3. розтовкмачений — РОЗТОВКМА́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розтовкма́чити. Словник української мови в 11 томах