розтовкмачений
розтовкма́чений
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розтовкмачити.
|| розтовкмачено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтовкмачений — розтовкма́чений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- розтовкмачений — РОЗТОВКМА́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розтовкма́чити. Словник української мови у 20 томах
- розтовкмачений — РОЗТОВКМА́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розтовкма́чити. Словник української мови в 11 томах