розцвірінькатися

розцвірі́нькатися

-аюся, -аєшся і розцвірінчатися, -чуся, -чишся, док., розм.

Почати дуже цвірінькати, цвірінчати (про птахів); розщебетатися.

|| перен., розм. Почати швидко і дзвінко говорити (зазвичай про дітей).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розцвірінькатися — розцвірі́нькатися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розцвірінькатися — РОЗЦВІРІ́НЬКАТИСЯ див. розцвірі́нькуватися. Словник української мови у 20 томах
  3. розцвірінькатися — РОЗЩЕБЕТА́ТИСЯ (почати безугавно щебетати), РОЗТЬО́ХКАТИСЯ розм., РОЗЦВІРІ́НЬКАТИСЯ розм., РОЗЦВІРІНЧА́ТИСЯ розм. Пташки розщебетались, ніби в них було в той день .. пташине свято (Ю. Збанацький); В садах розтьохкалися соловейки (С. Словник синонімів української мови
  4. розцвірінькатися — Розцвірі́нькатися, -каюся, -каєшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розцвірінькатися — РОЗЦВІРІ́НЬКАТИСЯ, аюся, аєшся і РОЗЦВІРІНЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм. Почати дуже цвірінькати, цвірінчати (про птахів); розщебетатися. — Бач — розцвірінькалась [пташка] як! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. розцвірінькатися — Розцвірінькатися, -каюся, -єшся гл. Разщебетаться, разсверчаться. Горобець розцвірінькався. Словник української мови Грінченка