розшарпувати
розша́рпувати
-ую, -уєш, недок., розшарпати, -аю, -аєш, док., перех.
1》 Різко шарпаючи, смикаючи, розривати на частини, шматки.
|| Убиваючи, умертвляючи, роздирати на шматки.
|| перен. Розбирати, розділяти, порушуючи цілісність чого-небудь.
2》 Робити непридатним, несправним, недбало поводячись з чим-небудь, довго користуючись чимсь і т. ін.
|| перен., розм. Доводити до стану повного розладу, виснаження (здоров'я, нервову систему і т. ін.).
3》 перен. Завдавати сильних моральних страждань; мучити, терзати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розшарпувати — розша́рпувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розшарпувати — див. рвати Словник синонімів Вусика
- розшарпувати — РОЗША́РПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗША́РПАТИ, аю, аєш, док. 1. Різко шарпаючи, смикаючи, розривати на частини, шматки. Всі злетілись, наче галич, наче теє хиже птаство на порубаного трупа, щоб розшарпати до краю (Леся Українка); // кого. Словник української мови у 20 томах
- розшарпувати — МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ... Словник синонімів української мови
- розшарпувати — Розша́рпувати, -пую, -пуєш, -пує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розшарпувати — РОЗША́РПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗША́РПАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Різко шарпаючи, смикаючи, розривати на частини, шматки. Всі злетілись, наче галич, наче теє хиже птаство на порубаного трупа, щоб розшарпати до краю (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- розшарпувати — Розшарпувати, -пую, -єш сов. в. розшарпати, -паю, -єш, гл. Растерзывать, растерзать. Піду в ліса, піду в гори і на острі скали, а щоб моє грішне тіло звіри розшарпали. Чуб. V. 222. Словник української мови Грінченка