розімкнути

розімкну́ти

див. розмикати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розімкнути — розімкну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розімкнути — РОЗІМКНУ́ТИ див. розмика́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. розімкнути — розмика́ти / розімкну́ти уста́. Говорити, розмовляти. — Де шукати (скарб)? — Та козак німував.— Чи, може, де в печері? Запорожець уст не розмикав (О. Ільченко); — У себе в кімнаті своїй обидві співають — нема вгаву, а в бесіді .. Фразеологічний словник української мови
  4. розімкнути — ВІДМИКА́ТИ (за допомогою ключа відкривати замок або що-небудь замкнене), ВІДЧИНЯ́ТИ рідко, РОЗМИКА́ТИ розм. рідко, ВІДПИРА́ТИ розм. рідко. — Док.: відімкну́ти, відчини́ти, розімкну́ти, відпе́рти. Тремтячими руками він почав відмикати замок (О. Словник синонімів української мови
  5. розімкнути — РОЗІМКНУ́ТИ див. розмика́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. розімкнути — Розімкнути, -ся см. розмикати, -ся. Словник української мови Грінченка