рубоміцин
рубоміци́н
-у, ч., фарм.
Антибіотик з антибактеріальною активністю та сильною цитостичною дією, що його застосовують при гострому лейкозі, ретикулосаркомі та ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me