рубоміцин

рубоміци́н

-у, ч., фарм.

Антибіотик з антибактеріальною активністю та сильною цитостичною дією, що його застосовують при гострому лейкозі, ретикулосаркомі та ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me