рудь

-я, рудько, -а, ч.

Прізвисько рудих хатніх тварин, перев. котів та собак.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Рудь — Рудь іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рудь — Рудь, -дя м. = рудько. А ти, котку-рудю, та вимети грубу. Мил. 43. Словник української мови Грінченка