ружина

ружи́на

-и, ж., діал.

Рушниця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ружина — слов.; від назви квітки ружа; ч. Ruzena; болг. Ружана, Ружена. Руженонька, Ружиночка, Руженка,Ружа. Жінка нахилилася до дочки і, заглядаючи їй в обличчя, тихо сказала: — а ти? Ти виконаєш своє бажання, Руженко? (л. Первомайський). Власні імена людей. Словник-довідник