рукомийник
рукоми́йник
-а, ч.
Невелика, різної форми висяча посудина, пристосована для умивання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рукомийник — рукоми́йник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- рукомийник — Умивалка Словник чужослів Павло Штепа
- рукомийник — РУКОМИ́ЙНИК, а, ч. Невелика, різної форми висяча посудина, пристосована для умивання. Підходить [Галя] до дівчат, що біля рукомийника миють руки (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
- рукомийник — РУКОМИ́ЙНИК, а, ч. Невелика, різної форми висяча посудина, пристосована для умивання. Підходить [Галя] до дівчат, що біля рукомийника миють руки (Головко, І, 1957, 443). Словник української мови в 11 томах