рукомийник

рукоми́йник

-а, ч.

Невелика, різної форми висяча посудина, пристосована для умивання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукомийник — рукоми́йник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рукомийник — Умивалка Словник чужослів Павло Штепа
  3. рукомийник — РУКОМИ́ЙНИК, а, ч. Невелика, різної форми висяча посудина, пристосована для умивання. Підходить [Галя] до дівчат, що біля рукомийника миють руки (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  4. рукомийник — РУКОМИ́ЙНИК, а, ч. Невелика, різної форми висяча посудина, пристосована для умивання. Підходить [Галя] до дівчат, що біля рукомийника миють руки (Головко, І, 1957, 443). Словник української мови в 11 томах