рухання

ру́хання

-я, с.

Дія за знач. рухати 1-3) і рухатися 1-3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рухання — ру́хання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. рухання — див. рух Словник синонімів Вусика
  3. рухання — РУ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. ру́хати 1–3 і ру́хатися 1–3. Він бачить пустелі, степи й межиріччя І рухання юрб мовчазних уночі (М. Бажан); З води підноситься рука, чути булькання води, рухання ніг (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  4. рухання — РУХ (зміна положення кого-, чого-небудь унаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІ́ЩЕННЯ, РУ́ХАННЯ, ДИНА́МІКА, ХІД (у певному напрямі); ПЛАВ, ПЛИН (великої кількості, маси). Словник синонімів української мови
  5. рухання — РУ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. ру́хати 1-3 і ру́хатися 1-3. Він бачить пустелі, степи й межиріччя І рухання юрб мовчазних уночі (Бажан, І, 1946, 144); З води підноситься рука, чути булькання води, рухання ніг (Ю. Янов., II, 1958, 67). Словник української мови в 11 томах