рушійний

Значення в інших словниках

1. рушійний — руші́йний прикметник Орфографічний словник української мови
2. рушійний — [руш’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
3. рушійний — РУШІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який приводить що-небудь у рух або керує рухом чогось. З давніх-давен людина навчилася використовувати водну енергію як рушійну силу (з наук.-попул. літ.). 2. перен. Який спонукає до чого-небудь, сприяє росту, розвиткові чогось. Словник української мови у 20 томах
4. рушійний — руші́йна си́ла. Те, що спонукає до чого-небудь, сприяє росту, розвиткові чогось. Словом “душа” люди різних мов називають, по суті, одне й те саме — певну невидиму рушійну силу, яка щось здійснює, дає дихання й життя (З журналу). Фразеологічний словник української мови
5. рушійний — РУШІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який приводить що-небудь у рух або керує рухом чогось. З давніх-давен людина навчилася використовувати водну енергію як рушійну силу (Наука.., 9, 1959, 13). 2. перен. Який спонукає до чого-небудь, сприяє росту, розвиткові чогось. Словник української мови в 11 томах