ряботиння

ряботи́ння

-я, с., збірн.

1》 Шрами від віспи або руді пігментні цяточки на шкірі людини.

2》 Плями або цяточки іншого кольору на якому-небудь фоні.

3》 чого. Безліч предметів, від яких рябить в очах.

4》 Дрібні хвилі на поверхні води; брижі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ряботиння — ряботи́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ряботиння — РЯБОТИННЯ – РЯБОТІННЯ Ряботиння. 1. Плями від віспи або пігментні цяточки на шкірі людини. Вона була русява, круглоголова, на обличчі розсіяно ряботиння (Є.Гуцало); Його червоне обличчя в густому ряботинні не віщувало нічого втішного (С.Голованівський). Літературне слововживання
  3. ряботиння — (на виду) віспини, ластовиння, (деінде) плями, цяточки; П. строкатість, пістрявість, барвистість. Словник синонімів Караванського
  4. ряботиння — РЯБОТИ́ННЯ, я, с., збірн. 1. Шрами від віспи або руді пігментні цяточки на шкірі людини. Його червоне обличчя в густому ряботинні не віщувало нічого втішного (С. Голованівський). 2. Плями або цяточки іншого кольору на якому-небудь фоні. Словник української мови у 20 томах
  5. ряботиння — БРИ́ЖІ мн. (одн. бри́жа) (дрібні хвилі на поверхні води), ЖМУ́РИ мн., РЯБОТИ́ННЯ збірн., розм. Човни пливли проти течії. Об борти хлюпали хвилясті брижі (О. Десняк); Свіжий вітерець дув на воду, .. Словник синонімів української мови
  6. ряботиння — РЯБОТИ́ННЯ, я, с., збірн. 1. Шрами від віспи або руді пігментні цяточки на шкірі людини. Його червоне обличчя в густому ряботинні не віщувало нічого втішного (Голов., Тополя.., 1965, 11). 2. Плями або цяточки іншого кольору на якому-небудь фоні. Словник української мови в 11 томах
  7. ряботиння — Ряботиння, -ня с. 1) Слѣды отъ оспы на, лицѣ. Ном. № 8519. 2) Рыжіе пятна на кожѣ рыжихъ людей; пятна на лицѣ беременной женщины. Черк. у. (Лобод.). Словник української мови Грінченка