рясота

Значення в інших словниках

1. рясота — рясо́та́ іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. рясота — РЯСО́ТА́, о́ти́, ж., рідко. Те саме, що рясно́та́. Твердохлібова хата стояла в рясоті розквітлих вишень (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
3. рясота — Рясно́та і рясота́, -ти́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. рясота — РЯСО́ТА́, о́ти́, ж., рідко. Те саме, що рясно́та́. Твердохлібова хата стояла в рясоті розквітлих вишень (Цюпа, Краяни, 1971, 77). Словник української мови в 11 томах
5. рясота — Рясо́та, -ти ж. = ряснота. Черк. у. Там груші — рясота, аж гілля гнуть. Св. Л. 205. Там рясота така, що гілля підперай. Камен. у. Обь одеждѣ: обиліе складокъ. Оце вже я спереду мало рясоти пустила, бо під хвартухом, а щоб іззаду рясніша була спідниця. Словник української мови Грінченка