ряхтіти

Значення в інших словниках

1. ряхтіти — ряхті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. ряхтіти — (- зорі) МЕРЕХТІТИ; (- золото) сяяти, блищати; (- плоди) РЯСНІТИ. Словник синонімів Караванського
3. ряхтіти — див. блищати Словник синонімів Вусика
4. ряхтіти — РЯХТІ́ТИ, ти́ть, недок., поет. Те саме, що мерехті́ти. Під землею ж там палати, .. срібло-злото скрізь ряхтить (Леся Українка); Десь удалині, на протилежному березі, у буряній каламуті тьмяним сузір'ям ряхтіли вогні заводів (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
5. ряхтіти — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
6. ряхтіти — Ряхті́ти, -хчу́; -хти́ш, -хтя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ряхтіти — РЯХТІ́ТИ, ти́ть, недок., поет. Те саме, що мерехті́ти. Під землею ж там палати,.. срібло-злото скрізь ряхтить (Л. Укр., І, 1951, 274); Десь удалині, на протилежному березі, у буряній каламуті тьмяним сузір’ям ряхтіли вогні заводів (Баш., На.. дорозі, 1967, 7). Словник української мови в 11 томах
8. ряхтіти — Ряхтіти, -хчу, -тиш гл. Блестѣть, сверкать. Як золото ряхтить. Гол. IV. 438. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі пишними рядами та ряхтять мов пав'яне піря на сонці. Федьк. Пов. 46. Словник української мови Грінченка