с

Значення в інших словниках

1. С — (ес). Як назва літери вживається в с. р.: велике с; як назва звука вживається в ч. р.: довгий с. Літературне слововживання
2. с — Якщо нема слова з приставкою с.., див. на букву без цієї приставки. Напр. спустошити див. пустошити Словник чужослів Павло Штепа
3. с — С, невідм., с. 1. Двадцять друга літера українського алфавіту на позначення приголосного звука “с” (вимовляється “ес”). 2. Літера с. вживається як умовне позначення скорочення на середній рід іменників. 3. Літера с. або... Словник української мови у 20 томах
4. с — С, невідм., сер. Двадцять перша літера українського алфавіту на позначення приголосного звука «с» (вимовляється «ес»). Словник української мови в 11 томах
5. с — С пред. = з. Словник української мови Грінченка