самовідвід

самовідві́д

оду, ч.

Відхилення своєї кандидатури від висунення на яку-небудь виборну громадську посаду з умотивуванням відмови.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовідвід — самовідві́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. самовідвід — САМОВІДВІ́Д, во́ду, ч. Відхилення своєї кандидатури від висунення на яку-небудь виборну громадську посаду з умотивуванням відмови. Робити самовідвід. Словник української мови у 20 томах
  3. самовідвід — САМОВІДВІ́Д, во́ду, ч. Відхилення своєї кандидатури від висунення на яку-небудь виборну громадську посаду з умотивуванням відмови. Коли комуністи групи вперше вирішили обрати його своїм вожаком, він розгубився і зробив самовідвід. Словник української мови в 11 томах