самогласен

самогла́сен

-а, ч.

У давньоруській музиці – спів із самостійним оригінальним матеріалом погласиць.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самогласен — див. самоголосний Словник церковно-обрядової термінології
  2. самогласен — В давньоруській музиці піснеспів з самостійним оригінальним матеріалом погласиць. Мелодії С. є зразками для співу на подобен, застосовуючись в знаменному та кондакарномуспіві. С. завжди пов’язаний з осьмогласієм, його зразки містяться в Обіході та Октоїху. Словник-довідник музичних термінів