самогласен
самогла́сен
-а, ч.
У давньоруській музиці – спів із самостійним оригінальним матеріалом погласиць.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самогласен — див. самоголосний Словник церковно-обрядової термінології
- самогласен — В давньоруській музиці піснеспів з самостійним оригінальним матеріалом погласиць. Мелодії С. є зразками для співу на подобен, застосовуючись в знаменному та кондакарномуспіві. С. завжди пов’язаний з осьмогласієм, його зразки містяться в Обіході та Октоїху. Словник-довідник музичних термінів