самонавчитель
самонавчи́тель
-я, ч., рідко.
Те саме, що самовчитель.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самонавчитель — самонавчи́тель іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- самонавчитель — САМОНАВЧИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що самовчи́тель. Ми заходили до книгарень і цілком щиро купили польських самонавчителів та книжок, бо ж нам таки справді треба було вивчати польську мову (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
- самонавчитель — ПІДРУ́ЧНИК (книжка, за якою вивчають навчальний предмет); ПОСІ́БНИК (перев. допоміжна, довідкова книжка); САМОВЧИ́ТЕЛЬ (САМОУЧИ́ТЕЛЬ), САМОНАВЧИ́ТЕЛЬ рідше (для самостійного навчання). Словник синонімів української мови
- самонавчитель — САМОНАВЧИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що самовчи́тель. Ми заходили до книгарень і цілком щиро купили польських самонавчителів та книжок, бо ж нам таки справді треба було вивчати польську мову (Досв., Вибр., 1959, 106). Словник української мови в 11 томах