саморятівник

саморятівни́к

-а, ч., спец.

Індивідуальний рятувальний пристрій, що використовується пожежниками, шахтарями і т. ін.

Ізолювальний саморятівник — регенеративний респіратор, який пристосований і використовується тільки для аварійного виходу працівників у безпечну зону.

Фільтрувальний саморятівник — дихальний апарат, що забезпечує захист органів дихання під час аварійного виходу людини в безпечну зону у випадку пожежі на шахтах і рудниках.