самотверднучий

самотве́рднучий

-а, -е, спец.

Який твердне сам, без спеціальних зовнішніх впливів: температурних, хімічних і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самотверднучий — самотве́рднучий прикметник Орфографічний словник української мови