самітницький
самі́тницький
самотницький, -а, -е.
Прикм. до самітник і самотник. Самітницьке життя.
|| Власт. самітникові.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самітницький — самі́тницький прикметник Орфографічний словник української мови
- самітницький — САМІ́ТНИЦЬКИЙ, рідше САМО́ТНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до самі́тник і само́тник. Самітницьке життя; // Власт. самітникові. – Ти бачив, Васю, як танцюють чоловіки, коли вони самі?.. Який страшний, самітницький, хоч вовком вий, сум лежить на дні їхніх очей (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
- самітницький — САМІ́ТНИЦЬКИЙ, рідше САМО́ТНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до самі́тник і само́тник. Самітницьке життя; // Власт. самітникові. — Ти бачив, Васю, як танцюють чоловіки, коли вони самі?.. Який страшний, самітницький, хоч вовком вий, сум лежить на дні їхніх очей (Загреб., Спека, 1961, 26). Словник української мови в 11 томах