сеньйорія
сеньйорі́я
-ї, ж., іст.
1》 У Західній Європі часів середньовіччя – земельне володіння, що належало сеньйору (див. сеньйор I).
2》 У Західній Європі часів середньовіччя – виборний орган міської влади.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сеньйорія — сеньйорі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сеньйорія — СЕНЬЙОРІ́Я, ї, ж., іст. 1. У Західній Європі часів середньовіччя – земельне володіння, що належало сеньйору (див. сеньйо́р¹). 2. У Західній Європі часів середньовіччя – виборний орган міської влади. Словник української мови у 20 томах
- сеньйорія — Устрій міст Центр. та Пн. Італії в XIV-XV ст., під час перетворення середньовічних міських комун у монархію; на чолі с. стояв міський голова (sіgnore del commune), наступник давнього голови комуни; також багатоосібний орган правління в деяких містах Італії у XIII-XVI ст. Універсальний словник-енциклопедія
- сеньйорія — СЕНЬЙОРІ́Я, ї, ж., іст. 1. У Західній Європі часів середньовіччя — земельне володіння, що належало сеньйору ( див. сеньйо́р¹). 2. У Західній Європі часів середньовіччя — виборний орган міської влади. Словник української мови в 11 томах