серви

се́рви

-ів, мн.

В середньовічній Західній Європі – категорія феодально залежного селянства.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серви — се́рви (франц. serf – кріпак, від лат. servus – раб, невільник) за середньовіччя в ряді країн Західної Європи категорія феодально залежного селянства, яке перебувало в найбільш приниженому соціальному стані (див. серваж). Словник іншомовних слів Мельничука