сечовий
сечови́й
-а, -е.
Прикм. до сеча.
Сечова кислота — кристалічна речовина, що є продуктом пуринового обміну в організмі людини й хребетних тварин і становить складову частину сечі.
Сечовий заплив — проникнення і скупчення сечі в тканинах та порожнинах внаслідок пошкодження нирок та сечових шляхів.
Сечовий міхур — мішкоподібний орган людини та хребетних тварин, у якому збирається сеча перед виведенням її з організму.
Сечовий стаз — уповільнення або зупинка руху сечі в сечових шляхах.
Сечові камені — щільні утворення, які зустрічаються в сечовивідних шляхах; розвиваються при нирковокам'яній хворобі.
Сечові шляхи — сукупність анатомічних утворів, в яких накопичується і через які виводиться сеча.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сечовий — сечови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- сечовий — СЕЧОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до се́ча. Словник української мови у 20 томах
- сечовий — СЕЧОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до се́ча. ∆ Сечова́ кислота́ — кристалічна речовина, що є продуктом азотистого обміну в організмі людини й хребетних тварин і становить складову частину сечі. Словник української мови в 11 томах