сечовий

сечови́й

-а, -е.

Прикм. до сеча.

Сечова кислота — кристалічна речовина, що є продуктом пуринового обміну в організмі людини й хребетних тварин і становить складову частину сечі.

Сечовий заплив — проникнення і скупчення сечі в тканинах та порожнинах внаслідок пошкодження нирок та сечових шляхів.

Сечовий міхур — мішкоподібний орган людини та хребетних тварин, у якому збирається сеча перед виведенням її з організму.

Сечовий стаз — уповільнення або зупинка руху сечі в сечових шляхах.

Сечові камені — щільні утворення, які зустрічаються в сечовивідних шляхах; розвиваються при нирковокам'яній хворобі.

Сечові шляхи — сукупність анатомічних утворів, в яких накопичується і через які виводиться сеча.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сечовий — сечови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сечовий — СЕЧОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до се́ча. Словник української мови у 20 томах
  3. сечовий — СЕЧОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до се́ча. ∆ Сечова́ кислота́ — кристалічна речовина, що є продуктом азотистого обміну в організмі людини й хребетних тварин і становить складову частину сечі. Словник української мови в 11 томах