сечостатевий

сечостате́вий

-а, -е.

Пов'язаний з функціонуванням сечової та статевої систем організму людини й хребетних тварин. Сечостатеві органи.

Сечостатева ділянка — передня частина промежини, обмежена попереду та з боків нижніми галузками лобкових та сідничих кісток, позаду – лінією, що з'єднує сідничі горби.

Сечостатева система — сукупність анатомічно пов'язаних органів сечовиділення та розмноження.

Сечостатеві нориці — патологічні сполучення між органами сечової і статевої систем.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сечостатевий — сечостате́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сечостатевий — СЕЧОСТАТЕ́ВИЙ, а, е. Пов'язаний з функціонуванням сечової і статевої системи організму людини й хребетних тварин. Сечостатеві органи. Словник української мови у 20 томах
  3. сечостатевий — СЕЧОСТАТЕ́ВИЙ, а, е. Пов’язаний з функціонуванням сечової і статевої системи організму людини й хребетних тварин. Сечостатеві органи. Словник української мови в 11 томах