сибірний

сибі́рний

-а, -е, розм., заст.

Лютий, злий, розбишакуватий.

|| Уживається як лайливе слово.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сибірний — сибі́рний прикметник злий рідко Орфографічний словник української мови
  2. сибірний — див. задерикуватий; непокірний Словник синонімів Вусика
  3. сибірний — СИБІ́РНИЙ, а, е, розм., заст. Лютий, злий, розбишакуватий. [Василина (сміється):] Що ти вдієш із таким сибірним парубком! (С. Васильченко); // Уживається як лайливе слово. [Горпина:] В поліцію його сибірного! В тюрму! В Сибір його! Там йому місце! (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. сибірний — Сибі́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сибірний — СИБІ́РНИЙ, а, е, розм., заст. Лютий, злий, розбишакуватий. [Василина (сміється):] Що ти вдієш із таким сибірним парубком! (Вас., Вибр., 1954, 305); // Уживається як лайливе слово. [Горпина:] В поліцію його сибірного! В тюрму! В Сибір його! Там йому місце! (Н.-Лев., II, 1956, 494). Словник української мови в 11 томах