сибірний
сибі́рний
-а, -е, розм., заст.
Лютий, злий, розбишакуватий.
|| Уживається як лайливе слово.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сибірний — сибі́рний прикметник злий рідко Орфографічний словник української мови
- сибірний — див. задерикуватий; непокірний Словник синонімів Вусика
- сибірний — СИБІ́РНИЙ, а, е, розм., заст. Лютий, злий, розбишакуватий. [Василина (сміється):] Що ти вдієш із таким сибірним парубком! (С. Васильченко); // Уживається як лайливе слово. [Горпина:] В поліцію його сибірного! В тюрму! В Сибір його! Там йому місце! (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- сибірний — Сибі́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сибірний — СИБІ́РНИЙ, а, е, розм., заст. Лютий, злий, розбишакуватий. [Василина (сміється):] Що ти вдієш із таким сибірним парубком! (Вас., Вибр., 1954, 305); // Уживається як лайливе слово. [Горпина:] В поліцію його сибірного! В тюрму! В Сибір його! Там йому місце! (Н.-Лев., II, 1956, 494). Словник української мови в 11 томах