1. Великий тлумачний словник сучасної мови

силани

сила́ни

-ів, мн. (одн. силан, -у, ч.).

Дуже отруйні сполуки силіцію з гідроґеном, що на повітрі самозаймаються або вибухають.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. силани — СИЛА́НИ, ів, мн. (одн. сила́н, у, ч.). Дуже отруйні сполуки кремнію з воднем, що на повітрі самозаймаються або вибухають. Силани аналогічні вуглеводням, але відрізняються від них нестійкістю (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. силани — СИЛА́НИ, ів, мн. (одн. сила́н, у, ч.). Дуже отруйні сполуки кремнію з воднем, що на повітрі самозаймаються або вибухають. Силани аналогічні вуглеводням, але відрізняються від них нестійкістю (Заг. хімія, 1955, 444). Словник української мови в 11 томах