синцитій
синци́тій
-я, ч.
Тип будови тканин у тварин, що має неповне розмежування клітин.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синцитій — синци́тій іменник чоловічого роду тип побудови тканини тварин і рослин Орфографічний словник української мови
- синцитій — синци́тій (від грец. σύν – разом і κύτος – клітина) одна з форм організації протоплазми у тканинах організмів. Під С. здебільшого розуміють сітчасту структуру – сукупність ядерно-протоплазматичних ділянок, з’єднаних перемичками протоплазми. Словник іншомовних слів Мельничука