синцитій

синци́тій

-я, ч.

Тип будови тканин у тварин, що має неповне розмежування клітин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синцитій — синци́тій іменник чоловічого роду тип побудови тканини тварин і рослин Орфографічний словник української мови
  2. синцитій — синци́тій (від грец. σύν – разом і κύτος – клітина) одна з форм організації протоплазми у тканинах організмів. Під С. здебільшого розуміють сітчасту структуру – сукупність ядерно-протоплазматичних ділянок, з’єднаних перемичками протоплазми. Словник іншомовних слів Мельничука