сиплий

си́плий

-а, -е.

Приглушено-хриплий; в якому чується легке шипіння і присвистування (про голос, звуки чого-небудь).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сиплий — си́плий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сиплий — СИ́ПЛИЙ, а, е. Приглушено-хриплий; в якому чується легке шипіння і присвистування (про голос, звуки чого-небудь). – Я не хочу у лікарню, – сказав [Андрійко] глухим, сиплим голоском, – я не піду з дому (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  3. сиплий — (аж) сні́гом си́пле за шку́ру, безос. У кого-небудь з’являється неприємне відчуття холоду від страху, тривоги, хвороби і т. ін. Так аж снігом сипле за шкуру (М. Номис). Фразеологічний словник української мови
  4. сиплий — СИ́ПЛИЙ, а, е. Приглушено-хриплий; в якому чується легке шипіння і присвистування (про голос, звуки чого-небудь). — Я не хочу у лікарню,— сказав [Андрійко] глухим, сиплим голоском, — я не піду з дому (Собко, Звич. життя, 1957, 87). Словник української мови в 11 томах