скит

I -у, ч.

1》 У православних монастирях – невелике житло ченців-самітників, розташоване віддалік від основних монастирських будівель.

2》 Старообрядницький монастир або невелике поселення монастирського типу в безлюдній місцевості.

II див. скити.

III -а, ч.

Круглий стенд – тип стрілкової площі, стрільба на якій вимагає від стрільця великої майстерності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скит — [скит] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  2. скит — скит іменник чоловічого роду невелике житло ченців-самітників Орфографічний словник української мови
  3. скит — Скит, -та; ски́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. скит — СКИТ¹, у, ч. 1. У православних монастирях – невелике житло ченців-самітників, розташоване віддалік від основних монастирських будівель. Сидів пустинник біля свого скиту Серед лісів безмірних та безлюдних (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. скит — 1. монастир пустельний 2. це див. скіф Словник чужослів Павло Штепа
  6. скит — СКИТ, у, ч. 1. У православних монастирях — невелике житло ченців-самітників, розташоване віддалік від основних монастирських будівель. Сидів пустинник біля свого скиту Серед лісів безмірних та безлюдних (Фр., X, 1954, 161). Словник української мови в 11 томах
  7. скит — Скит: — місце перебування монахів, монастир [XI] — монастир [41] — монастир, місце перебування ченців [21] Словник з творів Івана Франка
  8. скит — (грец. — аскет) 1. Невеликий відлюдний монастир кількох ченців. 2. Келія монаха-самітника. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. скит — Скит, -ту м. Скитъ. К. Бай. 112. Словник української мови Грінченка