скит
I -у, ч.
1》 У православних монастирях – невелике житло ченців-самітників, розташоване віддалік від основних монастирських будівель.
2》 Старообрядницький монастир або невелике поселення монастирського типу в безлюдній місцевості.
II див. скити.
III -а, ч.
Круглий стенд – тип стрілкової площі, стрільба на якій вимагає від стрільця великої майстерності.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скит — Скит: — місце перебування монахів, монастир [XI] — монастир [41] — монастир, місце перебування ченців [21] Словник з творів Івана Франка
- скит — скит іменник чоловічого роду невелике житло ченців-самітників Орфографічний словник української мови
- скит — [скит] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- скит — 1. монастир пустельний 2. це див. скіф Словник чужослів Павло Штепа
- скит — СКИТ¹, у, ч. 1. У православних монастирях – невелике житло ченців-самітників, розташоване віддалік від основних монастирських будівель. Сидів пустинник біля свого скиту Серед лісів безмірних та безлюдних (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- скит — Скит, -та; ски́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скит — СКИТ, у, ч. 1. У православних монастирях — невелике житло ченців-самітників, розташоване віддалік від основних монастирських будівель. Сидів пустинник біля свого скиту Серед лісів безмірних та безлюдних (Фр., X, 1954, 161). Словник української мови в 11 томах
- скит — (грец. — аскет) 1. Невеликий відлюдний монастир кількох ченців. 2. Келія монаха-самітника. Архітектура і монументальне мистецтво
- скит — Скит, -ту м. Скитъ. К. Бай. 112. Словник української мови Грінченка