склопакет
склопаке́т
-у, склопакунок, -нка, ч., буд.
Будівельний виріб для засклення вікон, вітрин, який складається з двох листів скла, з'єднаних так, що між ними утворюється замкнений простір, заповнений сухим повітрям.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me