скнарий

Значення в інших словниках

1. скнарий — скна́рий прикметник Орфографічний словник української мови
2. скнарий — див. СКУПИЙ, п! ЖАДІБНИЙ. Словник синонімів Караванського
3. скнарий — див. скупий Словник синонімів Вусика
4. скнарий — СКНА́РИЙ, а, е. Надміру скупий, жадібний. Дізнавшись, що муж тої дами .. був чоловіком скнарим і нікчемним, він домовився з ним, що дасть йому п'ятсот золотих флоринів, як той дозволить йому переночувати з жінкою (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Словник української мови у 20 томах
5. скнарий — СКУПИ́Й (який надміру, до жадібності обмежується у витратах), СКНА́РИСТИЙ, СКНА́РИЙ, ЖА́ДІБНИЙ. Оженився (Шавкун) на такій же скупій, як і сам, панночці, та й складали добро (Панас Мирний); — Я вам іще, хлопці, скажу, щоб ніколи ви не були скупі... Словник синонімів української мови
6. скнарий — СКНА́РИЙ, а, е. Надміру скупий, жадібний. *Образно. Не зберу я срібла, злота Скнарою рукою… (Черн., Поезії, 1959, 106). Словник української мови в 11 томах
7. скнарий — Скнарий, -а, -е Скупой, скаредный. К. Розм. 11. 50. Словник української мови Грінченка