скнарити
скна́рити
-рю, -риш і скнарувати, -ую, -уєш. недок.
Бути надміру скупим, жадібним.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скнарити — скна́рити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- скнарити — СКНА́РИТИ, рю, риш і СКНАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути надміру скупим, жадібним. От жив він собі так, скнаруючи та добро дбаючи, коли се приїхав до Генуї дотепний потішник, чоловік звичайний і вимовний, на ймення Гвільєльмо Борсьєре (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо). Словник української мови у 20 томах
- скнарити — СКНА́РИТИ, рю, риш і СКНАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути надміру скупим, жадібним. Словник української мови в 11 томах