скрипун

скрипу́н

-а, ч.

1》 Той, хто скрипить.

2》 Молодий глухар, який тільки починає токувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрипун — скрипу́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови