скрипун
скрипу́н
-а, ч.
1》 Той, хто скрипить.
2》 Молодий глухар, який тільки починає токувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скрипун — скрипу́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови