скіпетр
скі́петр
-а, ч., іст.
Оздоблена дорогоцінним камінням та різьбленням палиця, що є символом, знаком царської влади; берло.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скіпетр — скі́петр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- скіпетр — (символ влади) берло, булава. Словник синонімів Караванського
- скіпетр — Берло Словник чужослів Павло Штепа
- скіпетр — СКІ́ПЕТР, а, ч., іст. Оздоблена дорогоцінним камінням та різьбленням палиця, що є символом, знаком царської влади; берло. Громовержець на скіпетр слонової кості обперся, З трону високого встав і тричі струснув головою (М. Зеров); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- скіпетр — скі́петр (грец. σκηπτρον) берло, прикрашене дорогоцінним камінням, різьбленням, знак влади монарха. Словник іншомовних слів Мельничука
- скіпетр — під скі́петром чиїм, кого. Під владою кого-небудь. Офіційні представники російської монархії любили лицемірно базікати про “благоденство” народів, які були під скіпетром імператора (Від давнини.. Фразеологічний словник української мови
- скіпетр — Скі́петр, -тра; скі́петри, -трів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скіпетр — СКІ́ПЕТР, а, ч., іст. Оздоблена дорогоцінним камінням та різьбленням палиця, що є символом, знаком царської влади; берло. Громовержець на скіпетр слонової кості обперся, З трону високого встав і тричі струснув головою (Зеров, Вибр., 1966, 304); *Образно. Словник української мови в 11 томах