сланці
сла́нці
стланці, -ів, мн.
Низькорослі форми дерев і чагарників із сланким стеблом і гілками, які часто притиснуті до землі і вкорінюються.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сланці — Осадові гірські породи (напр., с. глинисті) або метаморфічні (напр., с. слюдисті), які легко поділяються на тонкі плитки; в Україні — Донбас, Криворіжжя. Універсальний словник-енциклопедія