слимак

слима́к

-а, ч.

1》 Безхребетна тварина роду черевоногих молюсків; равлик.

2》 перен., розм. Безхарактерна, слабовільна, нікчемна людина.

3》 заст., розм. Послушник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слимак — слима́к 1 іменник чоловічого роду, істота равлик слима́к 2 іменник чоловічого роду, істота нікчемна людина зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. слимак — Слима́к, -ка́; -маки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. слимак — СЛИМА́К, а́, ч. 1. Безхребетна тварина роду черевоногих молюсків; равлик. Голе м’яке тіло слимака вкрите слизом, що залишається, як добре видимий слід, на шляху, яким проповз слимак. Слимак — сірого кольору (Шкідн. поля.. Словник української мови в 11 томах
  4. слимак — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  5. слимак — Равлик, павлик, петрик, д. п'явушник; (у ченців) З. служка, послушник. Словник синонімів Караванського
  6. слимак — як (мов, ні́би і т. ін.) (той) слима́к, зі сл. лі́зти, повзти́ і т. ін., зневажл. Дуже повільно. “Ах, мій Боже! лізе, як той слимак” — думала Софія, ведучи свою пані. Їй було сором (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
  7. слимак — СЛИМА́К, а́, ч. 1. Безхребетна тварина роду черевоногих молюсків; равлик. Голе м'яке тіло слимака вкрите слизом, що залишається, як добре видимий слід, на шляху, яким проповз слимак. Слимак – сірого кольору (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  8. слимак — СЛИМА́К (тварина роду черевоногих молюсків), СЛИЗНЯ́К, РА́ВЛИК, ПА́ВЛИК-РА́ВЛИК розм., ПЕ́ТРИК діал., ЛА́ВРИК діал. (який має черепашку). Виноградний слимак; Польові слимаки; Я лазив по світі, мов той слизняк, тихо, безслідно (І. Словник синонімів української мови
  9. слимак — Слимак, -ка м. 1) Улитка. Вх. Пч. II. 28. Камен. у. 2) Монастырскій служка, послушникъ. Гладкий як слимак. Ном. № 13139. Крадуть слимаки гусей, качок, курей индиків у Гевалів і Амаликів. Котл. Ен. V. 51. 3) Писанка съ изображеніемъ улитки. КС. 1891. VI. 379. ум. слимачок. Словник української мови Грінченка