1. Великий тлумачний словник сучасної мови

словаки

слова́ки

-ів, мн. (одн. словак, -а, ч.; словачка, -и, ж.).

Західнослов'янський народ, який становить основне населення Словаччини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. словаки — СЛОВА́КИ, ів, мн. (одн. слова́к, а, ч.; слова́чка, и, ж.). Народ, який становить основне населення Словакії. Словаки везуть туристів на човнах назад сливе до самої Щавниці (І. Нечуй-Левицький); З грядки через подвір'я до нього дрібно поспішає старенька згорблена словачка (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  2. словаки — СЛОВА́КИ, ів, мн. (одн. слова́к, а, ч.; слова́чка, и, ж.). Західнослов’янський народ, який становить основне населення Словаччини, що входить до складу Чехословацької Соціалістичної Республіки. На південь від Польщі розташована Чехословаччина.. Словник української мови в 11 томах