смаглявий

смагля́вий

-а, -е.

1》 Темнуватого кольору, забарвлення (порівняно зі звичайним кольором шкіри людей білої раси).

|| Який має таку шкіру.

2》 Який засмаг, загорів на сонці й на вітрі; засмаглий, загорілий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смаглявий — смагля́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смаглявий — (од сонця) завітрений, засмалений, |за|смаглий, смаглолиций, смагловидий, смаглочолий; смаглюватий, смаглястий; (- губи) пересохлий, потрісканий. Словник синонімів Караванського
  3. смаглявий — див. чорний Словник синонімів Вусика
  4. смаглявий — [смагл’авией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. смаглявий — СМАГЛЯ́ВИЙ, а, е. 1. Темнуватого кольору, забарвлення (у порівнянні із звичайним кольором шкіри людей білої раси). Лице його, трохи подовгасте, мало барву якусь смагляву (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. смаглявий — ЗАСМА́ГЛИЙ у знач. прикм. (який засмаг на сонці й вітрі), ЗАГОРІ́ЛИЙ, ПОБРОНЗОВІ́ЛИЙ, СМАГЛЯ́ВИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ підсил., ЗАСМА́ЖЕНИЙ підсил. розм., ЗАСМА́ЛЕНИЙ підсил. розм., ЗАПА́ЛЕНИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. смаглявий — СМАГЛЯ́ВИЙ, а, е. 1. Темнуватого кольору, забарвлення (у порівнянні із звичайним кольором шкіри людей білої раси). Спав сторож друкарні, молодий іще й кріпкий хлопець із смаглявою шкірою й опухлим обличчям (Фр. Словник української мови в 11 томах