смердюк
смердю́к
-а, ч., діал.
Від кого смердить, тхне гиддю.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смердюк — Смердюк, -ка м. Вонючій, вонючка. Полт. г. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка