1. Великий тлумачний словник сучасної мови

соломон

соломо́н

-а, ч.

Третій цар стародавньої Іудеї (970-931 рр. до н. е.), який уславився мудрістю.

Соломонове рішення (вирішення) — мудре, винахідливе розв'язання спірного або складного питання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Соломон — Соломо́н іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  2. Соломон — д.-євр.; ім'я Selomo — мирний (від salom — мир). Власні імена людей. Словник-довідник
  3. Соломон — ? — бл. 922 до н.е., ізраїльський цар приблизно з 970, син Давида; централізував і зміцнив свою державу; розвинув торгівлю і реорганізував військо; збудував палац і Єрусалимський храм... Універсальний словник-енциклопедія
  4. Соломон — Соломо́н, -на, -не! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)