сольфатара

сольфата́ра

-и, ж.

Вихід гарячих газів, перев. сірчистого й сірководню, з тріщин на схилах і в кратері вулканів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сольфатара — сольфата́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови