сорбіт
сорбі́т
-у, ч.
1》 Речовина, яку одержують із глюкози і використовують замість цукру в харчуванні хворі на діабет.
2》 мет. Структурна складова сталі, суміш цементиту і фериту.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сорбіт — сорбі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сорбіт — СОРБІ́Т, у, ч. Безглюкозний цукор, який використовують у харчуванні хворі діабетом. Людям, хворим на діабет, цукор шкідливий. Тому замість нього для підсоложування продуктів лікарі радять вживати сорбіт або ксиліт (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- сорбіт — сорбі́т I структурна складова сталі, суміш цементиту і фериту, що, на відміну від перліту, має тоншу будову. Від прізвища англійського природознавця Г.-К. Сорбі. II (від лат. sorbeo – поглинаю) оптично активний шестиатомний спирт. Солодкий на смак. Словник іншомовних слів Мельничука
- сорбіт — СОРБІ́Т, у, ч. Речовина, яку одержують із глюкози і використовують замість цукру в харчуванні хворі діабетом. Словник української мови в 11 томах