сори

со́ри

сор, мн.

Замкнуті западини у пустелях Середньої Азії, покриті кіркою солей або пухким шаром сольового пилу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сори — со́ри (тюрк.) солончаки з глинистим грунтом, що утворюються у зниженнях рельєфу при неглибокому заляганні ґрунтових вод. Словник іншомовних слів Мельничука