сохар

соха́р

-а, ч., зах.

Колода з розсохою, що встановлювалася на сплавному плоту; плотогон клав на неї свої речі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сохар — Сохар, -ра м. Бревно съ развилиной, стоящее на плоту сплавного лѣса (тальби), — на немъ плотовщикъ кладетъ свои вещи. Шух. І. 181. Словник української мови Грінченка