спанько

спанько́

-а, ч., розм.

Те саме, що сплюх 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спанько — спанько́ іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. спанько — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  3. спанько — СПАНЬКО́, а́, ч., розм. Те саме, що сплюх 1. – Оце другий спанько, – вставай, Федір Іллічі! – штовхнув він безцеремонно .. Лисенка (М. Шеремет). Словник української мови у 20 томах
  4. спанько — СОНЬКО́ розм. (людина, яка любить багато спати), СПЛЮХ розм., СПЛЮ́ХА розм., ДРІМА́ЙЛО розм., СОНЮ́ГА розм., СОНЯ розм., СПАНЬКО́ розм. рідше. — Я думав, ти справжній рибалка, а ти сонько! (Ю. Збанацький); Лужицький висміяв його, що такий сплюх (О. Словник синонімів української мови
  5. спанько — СПАНЬКО́, а́, ч., розм. Те саме, що сплюх 1. — Оце другий спанько,— вставай, Федір Іллічі — штовхнув він безцеремонно.. Лисенка (Шер., В партиз. загонах, 1947, 68). Словник української мови в 11 томах