1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спартанець

спарта́нець

-нця, ч.

1》 Громадянин давньогрецької держави Спарти, жителі якої з дитинства привчалися до суворого способу життя, відзначалися загартованістю й витривалістю.

2》 перен. Стійка, загартована, витривала людина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спартанець — спарта́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. спартанець — СПАРТА́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Громадянин старогрецької держави Спарти, жителі якої відзначалися суворим способом життя, загартованістю й витривалістю. Населення Спартанської держави поділялося на дві групи: спартанців і ілотів. Словник української мови у 20 томах
  3. спартанець — спарта́нець 1. Громадянин давньогрецької держави Спарти, жителі якої відзначалися суворим способом життя, з дитинства привчалися до витривалості й терпіння. 2. Переносно – людина, яка додержує суворого способу життя. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. спартанець — Спарта́нець, -та́нця; -та́нці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. спартанець — СПАРТА́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Громадянин старогрецької держави Спарти, жителі якої з дитинства привчалися до суворого способу життя, відзначалися загартованістю й витривалістю. Населення Спартанської держави поділялося на дві групи: спартанців і ілотів. Словник української мови в 11 томах