1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спасіння

спасі́ння

-я, с.

1》 розм. Дія за знач. спасти 1) і спастися 1).

2》 розм. Можливість врятувати кого-, що-небудь або врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища; рятунок, порятунок.

|| Те, що рятує від чого-небудь.

3》 За релігійними уявленнями – рятунок од вічних мук у загробному житті.

|| жарт.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спасіння — спасі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спасіння — див. РЯТУНОК. Словник синонімів Караванського
  3. спасіння — [спас’ін':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  4. спасіння — СПАСІ́ННЯ, я, с. 1. розм. Дія за знач. спасти́ 1 і спасти́ся 1. – Для спасіння Києва всі погляди були звернені на нас. Я взявся за справу (О. Довженко); [Герцог:] Мій канцлере, спасіть мене! Спасіть!.. Я всю державу за спасіння дам! (Є. Кротевич). Словник української мови у 20 томах
  5. спасіння — У християнстві визволення людини від зла й вічної смерті в пеклі; спасенна людина отримує в дар вічне щастя у небі. Універсальний словник-енциклопедія
  6. спасіння — ПОРЯТУ́НОК (уникнення небезпеки, звільнення від загрози смерті, загибелі тощо), РЯТУ́НОК розм., ПОРЯТІ́ВЛЯ розм., ЗАРЯТУ́НОК розм., СПАСІ́ННЯ розм. Надія на порятунок повертала сили знеможеним людям (О. Словник синонімів української мови
  7. спасіння — Спасі́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. спасіння — СПАСІ́ННЯ, я, с. 1. розм. Дія за знач. спасти́ 1 і спасти́ся 1. — Для спасіння Києва всі погляди були звернені на нас. Я взявся за справу (Довж., І, 1958, 184); [Герцог:] Мій канцлере, спасіть мене! Спасіть!.. Я всю державу за спасіння дам! (Крот., Вибр. Словник української мови в 11 томах