сплескати
сплеска́ти
I сплескаю, сплескаєш і сплещу, сплещеш, док., перех.
1》 Ударивши або здавивши, зробити плоским; сплющити.
2》 Плескаючи по шматку тіста, зробити хлібину, перепічку тощо.
II сплещу, сплещеш, док., перех. і без додатка, розм.
Сказати щось зайве, неправдиве; вигадати.
|| Сказати щось непристойне.
III див. сплескувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сплескати — сплеска́ти 1 дієслово доконаного виду сплющити сплеска́ти 2 дієслово доконаного виду вигадати розм. сплеска́ти 3 дієслово доконаного виду поплескати Орфографічний словник української мови
- сплескати — СПЛЕСКА́ТИ¹, сплеска́ю, сплеска́єш і сплещу́, спле́щеш, док., що. 1. Ударивши або здавивши, зробити плоским; сплющити. Куля влучила в орден – сплескала свинець, а грудей не дістала, безсила! (С. Голованівський). Словник української мови у 20 томах
- сплескати — СПЛЮ́ЩИТИ (ударивши або здавивши, зробити плоским), РОЗПЛЮ́ЩИТИ, СПЛЮ́СНУТИ, СПЛЕСКА́ТИ, РОЗПЛЕСКА́ТИ, ПРИПЛЮ́СНУТИ, ПРИПЛЮЩИТИ. — Недок.: плю́щити, сплю́щувати, розплю́щувати, розплі́скувати (розпле́скувати), приплю́щувати. Словник синонімів української мови
- сплескати — СПЛЕСКА́ТИ¹, сплеска́ю, сплеска́єш і сплещу́, спле́щеш, док., перех. 1. Ударивши або здавивши, зробити плоским; сплющити. Куля влучила в орден — сплескала свинець, а грудей не дістала, безсила! (Голов., Близьке.., 1948, 28). Словник української мови в 11 томах
- сплескати — Сплеска́ти, каю, -єш гл. Сплющить. Словник української мови Грінченка